"Запахло весною, - так сказав водій у маршрутці. -
А коли я служив у Забайкаллі
Там зима тривала півроку.
На початку травня ще лежав сніг,
А в середині - вже орали."
Думаю, там і зараз так...
Та що мені до Забайкалля.
У нас запахло весною.
Бодай у моєму місті.
Бодай на моїй вулиці.
Бодай на півдня...
Головне - встигнути надихатись.

Затаєні слова мені болять,
Мої думки в словах цих - наче бранці.
Я плутаюсь між первісних понять,
Прозорих, як вода джерельна вранці.

Скипає серце дивною росою,
Слова в горлянці затялись на глухо...
Прощаюсь знову мовчки із тобою,
Лиш відчайдушно кров у венах буха...

написала його вже більше року тому, але чомусь він знов актуальний

Буває деколи серед літа,

наче вітер зимовий повіє

і хочеться натягнути светр,

але навколо лише сонячні промені,

що силкуються зігріти, та ( Read more... )